Виїзд

То був відїзд. Спакувалися і поїхали. Попали в невеличку пробку. Їхавши далі виднілися Татри. То дуже високі гори. Таких високих я в житті своєму не бачив. Такі “гострокутні”. Знов заїхали в ресторан , наїлись, сіли в машину і поїхали. Я всю дорогу проспав.Прокинувся фактично на кордоні.а там далі все ясно. Приїхав в Ужгород.

Краків день 2

День 2
Прокинулись. Поснідали. Пішли. Спочатку екскурсія починалася з церкви Св. Марії. Там був дужи видовищний вівтар. А, і пташка яка постійно біля нього літала. Прокаталися на конях по Кракову. Зайшли до Ягелонського Університету (Там доречі Копернік вчився) Потім, пішли в замок Вавел. То капець, там де-то 100 кімнат обходили, іще десь 50 з гідом. “Приватна колекція короля” нічого собі розмахнувся, то йому забагато було. У мене там ноги відпадали (у тій кімнаті був туалет, в ішій він підтрався, в третій мив руки). То капець йому на кожне треба було іншу кімнату. Як вийшли з замку треба було ще годину непамятаю кого чекати. Спустились в печеру. Там досить холодно було. Там вроді-би дракон жив. Вийшовши ми купили мені 2 мечі, і пішли в ресторан. Тай все. Уже в готелі ми збиралися.

Краків день 1

Краків
День 1
Нічого особливого сказати не можу. Класний ресторан, Гігантський кремзлик, повно вареників, і Злата на спині. А точно іще лаганутий і-нет).

Прага день 4

День 4.
То був останній день. Я з мамою і сестрою пішли на площу. Послухали місцевих музикантів. Почали спускатися по сходах. Зайшли в майстерню одного з українських художників. Зустрілися з американцями. Сходили в пражське гетто.Но жиди мусили закрити синагогу і ми так нічого і не побачили. Хоча ні. В ресторані Тарасові принесли свиняче коліноХD. Попали під дощ. Перечекавши його, ми взяли квиток на “лодку” по річці. Подивилися, поплавали, і вернулися. Завтра вже виїжджаєм.

Прага день 3

День 3
То був день який запамятався мені МакДональдом і Черепами. Ми мали їхати на Кутну гору, перед цим поївши в Фасті. Я щей умудрився сісти на заднє сидіння. Ну добре пережив я поїздку, попали в церкву з черепів. Пофоткав там кісточок трохи. Багато люей хотіли шоб їх поховали біля тієї церкви. І там стало багато могил. Коли почалася Гуситська війна, тоді цвинтар знесли, а кістки залишились лежати на вулиці. Через 100 років монах поскладав їх у піраміди, а пізніше хтосб виклав із них герб, канделябри. Подивився, і поїхали. Наступна зхупинка була – собор святої Варвари. Було повно вітражів, які не можна було фотографувати(і я всі сфоткав:) .Далі пішли наїлися в піцерії. І поїхали додому. Ото вже був повний к а п е ц ь!! Мене так нудило шо то просто неможливо.Мені хвилини годинами здавались, але якось я зумів заснути. Коли я проркинувся , мені в очі одразу кинувся рожевий лімузин.ну і нарешті пішли купили мені сорочку. І всьо.

Прага день 2

День 2
Я упав з ліжка. То був мій день народження. Одів майку і пішов у душ. Почекавши американців у 12.00 ми вийшли. Чекали небагато. Лиш годину. Ми прямували до замку. Перше шо мене здивувало, це статуї біля входу... потів виявилося шо то живі солдати.Всередині була велика площа. Зразу було видно замок, і готичний собор. Обходивши собор, ми дивилися як чеські діти дістають з фонтану монетки. Потім пішли в сам замок. Там був класний вид на Прагу. Пішли в ресторан. Випив пива, наївся, з’їв морозиво, і пішли... витрачати гроші, по магазинам. Знов пішли на староміську площу, (ніби вчора я її не надивився). І знов випили пива. Ще мені дуже запам’талася статуя літаючої свині. Ішовши додому я затримався на площі пояснюючи це тим шо дуже гарний вид(насправді я був втомлений як.. короче дуже втомлений). Ще мені запамятався джміль якого я сфоткав біля готеля.

Прага день 1

День 1
Приїхали. Без своєї згоди попали на марафон з рюкзаками “Вокзал-Готель”. Попали на Вацлавак (ну то тіпа Хрещатик, лим у Празі). Виймав фотік кожні 40 сек. На фотці 3 видно як людина з оранжевим рюкзаком видержує це випробування. Прибігши на “Староміську площу” і подивившись на годинник ми навіть не знали що за 2 години ми пройшли тільки половину шляху. Пройшли далі й попали на Карлів міст. То є дуже довгий міст. З нього мені запам’ялося те шо мені якимось дивом на голову вилилася вода і статуя Святого Непомулка,яку всі потирали(мали потирати Непомулка а потирали пса). Ну короче ідемо прямо. То уже просто ппц. Мені Бог послав, напевне, щоб мене випробувати сходи довжиною в 100-150м. А потім і ще одні довжиною в 200. Правда фоткав тільки свою маму. Но все таки я дійшов, до готелю. Доречі йому було 500 років. А, доречі, знами весь час.
Список подорожуючих зі мною
1. Мама
2. Злата (моя сестра)
3. Тарас (мій вуйко)
4. Одрі (жінка Тараса)
5. Джім (тато Одрі)
6. Джейн (мама Одрі)
7. Метью (брат Одрі)
8. Лора (жінка Метью)
9. Ізабелла (дочка Метью)
10. Я